КОШМАР! Просто піздєц…
ТЦК ПОГЛЯДОМ ОЧЕВИДЦЯ
«ТЦК: розвінчання міфів Ч.1
До нового року два тижні працював рекрутером від бригади в ТЦК, в обов'язки входило відбирати та агітувати військовозобов'язаних пасажирів білих бусів вступати до лав бригади. Побачив багато інтересного про що дуже кортить розповісти.
Отже перший пост про міфи навколо ТЦК
Міф 1: Всі військові в ТЦК це поранені військовослужбовці - НІ, там дійсно багато обмежено-придатних або хворих бійців (зі слів самих військових десь приблизно 80%) але не всі.
Міф 2: В ТЦК лупцюють всіх, хто туди потрапляє - НІ, особисто я не бачив фактів насилля навіть по відношенню до тих військовозобов'язаних, хто з боєм намагався ухилитися від виконання військового обов'язку. АЛЕ один раз я чув переказ того, як один хлоп начебто отримав ляпаса, коли назвав ухилянтом військового на милицях, хоча по совісті за таке міг би отримати і палкою. З того ж пересказа пересказаних слів сторони обійшлися взаємними вибаченнями.
Міф 3: В ТЦК відправляють до війська навіть тих в кого є бронювання - НІ, нормальне бронювання підтягується до Резерву+ і в такому випадку неможливо виписати на бійця так званий поіменний список, по факту Витяг з Реєстру. Але до війська відправляють тих, хто на підприємстві отримав липове бронювання - це коли папірець є, а в реєстрі інфа відсутня.
Міф 4: Всі, хто попадає в ТЦК насильно це потенційні дезертири - НІ, теоретично кожного військового можна таким вважати, але я отбирав людей в бойову бригаду, всім чоловікам, з якими спілкувався відверто розказував про важкість служби та можливість і вірогідність потрапляння на фронт, в підсумку, по моїм прикидкам, десь половина з них виказували добровільну та обізнану згоду потрапити саме до мене в бойовий підрозділ.
Міф 5: З ТЦК на передок відправляють наркоманів, інвалідів, судимих та дідів - НІ, ТЦК взагалі нікого не відправляють на фронт, вони лише готують військовозобовязаним документи для мобілізації і направляють з цими документами до учбових центрів. Якісний відбір військовозобов'язаних до частини відбувається на багатьох етапах: в ТЦК такими рекрутерами як був я, кадровими співробітниками підрозділу, співробітниками учбових центрів і на всіх цих етапах проблемних людей відсіюють. Чув, що бувають випадки коли таких претендентів возили до 5 разів в різні учебки з яких їх повертали. Але буває і по іншому, бо все в цьому житті буває - таке життя!
Міф 6: ТЦК призиває тільки бідних чоловіків, а з багатих беруть гроші і відпускають - НІ, але це лише частина правди бо за власними спостереженнями при мені в ТЦК дійсно потрапляло мало відверто заможних людей (я бачив тільки одного) але це лише тому, що ці люди за якимось дивним співпадінням мають відстрочки чи бронювання, підстави для яких вони отримують не в ТЦК.
Міф 7: робота в ТЦК це легка та прибуткова справа - НІ, особисто я окрім доволі смачних обідів та втрачених нервів нічого не заробив (доречі, врахуйте те, що я за фахом вмію піклуватися про власну психіку, тому це як би натяк на те, яка нервова там робота). Більшість бійців в ТЦК це придані чи прикомандировані люди, якщо хтось вважає, що в такому випадку вони сидять на фінансових потоках, то він як мінімум дуже наївний. Здебільше ТЦК це тяжка та невдячна праця, яку більшість прикомандированих військових з радістю би змінили на охорону якого-небудь мосту чи яку небудь браму з гербом.
Про міфи наче написав все що згадав.
Друга частина буде про цікаві факти чи історії в “катівнях ТЦК” свідком яких я був особисто.»
ІГОР БУТ